

Останнім часом стало модним давати різні визначення різним типам поведінки, використовуючи психологічні терміни. Особливо часто можна зустріти слово “соціопат”. Цим терміном «нагороджують» без розбору всіх, чия поведінка хоч трохи відрізняється від загальноприйнятої норми. Але що насправді означає визначення соціопат? Мовою фахівців це називається дисоціальний розлад особистості чи антисоціальна особистість. Як визначити такі порушення – читайте у нашій статті.
Соціопатія чи дисоціальний розлад особистості – це не хвороба! Це головне, що потрібно розуміти, коли зустрічаємо таке визначення в інтернеті чи розмові. Скоріше, це прояв найгірших рис характеру, або, кажучи простими словами, просто поганий характер.
За статистикою, дисоціальний розлад особистості найчастіше зустрічається у міських жителів. Найчастіше у чоловіків – 3% та 1% у жінок. Найчастіше – у верств населення, які мають низький соціальний рівень. Це малозабезпечені багатодітні сім’ї, де батьки ведуть антисоціальний спосіб життя. За дослідженнями до 80% контингенту місць ув’язнення мають дисоціальний розлад особистості.
Дисоціальний розлад особистості штовхає людину на повне ігнорування загальноприйнятих соціальних норм та правил. У публічному місці такі люди поводяться, як дикуни – вони можуть голосно говорити телефоном у транспорті, слухати музику в маршрутці без навушників і на всі зауваження просто «надсилати» оточуючих.
Соціопат не має прихильностей і симпатій і зовсім позбавлений емпатії – співчуття. З дитинства такі люди могли мучити тварин, а у підлітковому віці часто стоять на обліку в поліції, як хулігани. Напевно, у кожного з нас у школі був такий персонаж, який постійно затівав бійки, міг кинути камінь у вікно – це є яскравий приклад того, як проявляється дисоціальний розлад особистості.
Муки совісті - це не про соціопатів. Всі розмови закінчуються нічим – людина просто не слухатиме доводи, і продовжує поводитися так, як їй хочеться. Людиною з таким розладом керують імпульси. Захотів - і зробив, а про наслідки думати не потрібно, тому що відсутня емпатія.
Відмінна риса тих, хто має дисоціальний розлад особистості – вони розуміють, що роблять. Люди, які мають психічні захворювання, не можуть контролювати свої дії і часто незасудні, оскільки не усвідомлюють. Соціопат, навпаки, діє обдумано – всі його дії спрямовані на руйнування норм поведінки в суспільстві. Серед тих, хто надмірно захоплюється іграми, соціопатів найбільше. Лудоманія та алкоголізм зустрічаються у 90% соціопатів.
Починає виявлятися розлад у ранньому підлітковому віці, у 8-10 років. І дуже часто батьки списують усі на гормональні зміни – усі ми були підлітками, переросте! Більш відповідальні батьки ведуть дитину до фахівців, які ставлять діагноз СДУГ – синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Але як відрізнити дисоціальний розлад особи від інших порушень психіки?
Порушення законів та прав оточуючих – відмінна риса соціопатів. Музика о третій ночі в багатоквартирному будинку – а чому б і ні? Якщо у вас є такий сусід, знайте це соціопат. Нехтування соціальними нормами – відмінна риса.
То чому з’являється дисоціальний розлад особистості в деяких людей? Адже всі ми живемо в одному соціумі і змалку знаємо всі правила поведінки. Чому одні люди поводяться адекватно, а інші постійно порушують закон та норми поведінки?
Психіатри не дійшли єдиної думки, звідки береться дисоціальний розлад особистості. Але все ж таки виділяють кілька причин появи цього розладу.
Так-так, те, що ми називаємо «яблуко від яблуньки, недалеко падає». Якщо в сім’ї є колишні карні злочинці, з високою ймовірністю така деструктивна поведінка може передатися у спадок комусь із дітей.
Ніхто з нас не знає, що діється за зачиненими дверима сусідів. Більшість людей, які мають дисоціальний розлад особистості, виховуються в асоціальних сім’ях алкоголіків або наркоманів.
Але часто буває, що син учителів, людей з вищою освітою стає карним злочинцем. Причина цього – дитячі травми. Дуже часто різні розлади особистості виникають у тих, хто живе у «благополучних сім’ях». Моральний тиск у поєднанні з постулатом «що скажуть люди» у підлітковому віці стає протестом.
І найчастіша причина, чому проявляється дисоціальний розлад особистості – це асоціальний спосіб життя. Постійний прийом алкоголю чи наркотиків докорінно змінюють особистість людини. Як наслідок – повна відсутність емпатії та заперечення норм поведінки у суспільстві.
Психіатри визначають дві стадії соціопатичного або дисоціального розладу, при яких легко визначити соціопати.
Такі люди оточують нас, але ми навіть не здогадуємося про те, що вони поряд. Людина розуміє, що нестиме відповідальність за свої вчинки і постійно стримується. Спровокувати може будь-що – конфлікт чи образа. Часто дисоціальний розлад особистості армія тих, хто вірить у хворобу, називає “поганим характером”. Але якщо вчасно не звернути увагу на деструктивну поведінку, у майбутньому у людини виникнуть проблеми із законом
Такі соціопати не стримують себе та постійно шукають вихід агресії. Ці люди конфліктують із сусідами, б’ються у транспорті, влаштовують розбирання у магазинах, на касі та в інших громадських місцях.
Фахівці стверджують: дисоціальний розлад особистості лікування потребує лише у формі опрацювання з психотерапевтом травм, отриманих у дитинстві. Призначають курс лікування, під час якого фахівець знаходить усі психотравми та поступово усуває їх.
Якщо людина вже вчинила правопорушення, застосовується інша методика. У місцях ув’язнення психіатри вивчають поведінку ув’язнених. Як хвороба, дисоціальний розлад особистості приклади та причини розповість кожен фахівець із місць не настільки віддалених. Часто порятунком для ув’язнених стає релігія. За статистикою, понад 50% колишніх ув’язнених стають віруючими.
Для тих, хто страждає на алкоголізм чи наркоманію, вихід один – усунення причин асоціальної поведінки. Тільки після проходження повного курсу з позбавлення від шкідливої звички людина знову стає повноцінним членом суспільства.