Шизоїдний розлад особистості: причини та лікування

Відразу хочемо відзначити: Шизоїдний розлад особистості та шизофренія – це два різні поняття в медицині та психіатрії. У статті йтиметься про розлад психіки, під час якого виявляються деякі ознаки, що притаманні і при основному захворюванні.

Фахівці стверджують, що лише 2% людей мають цей розлад. Багато хто з тих, хто прочитає статтю, може знайти у себе симптоми. Але встановлювати самостійний діагноз не варто! Багато розладів мають ситуативний характер і не мають постійного прояву.

Психіатри шизоїдний розлад особистості характеризують як постійне уникнення емоційних стосунків з іншими людьми. Людина не любить перебувати в соціумі і постійно шукає усамітнення. Нині таких людей часто називають інтровертами – хоча у загальній клінічній картині ШРЛ має ширше значення.

У більшості випадків шизоїдна психопатія розвивається в ранньому дитинстві, коли дитина починає добре розмовляти і соціалізується. У колективі такі діти люблять перебувати на самоті і грають осторонь інших.

У школі діти зі ШРЛ замкнуті та закриті, практично не спілкуються з однолітками, не мають друзів і часто стають ізгоями. «Біла ворона» у колективі – не обов’язково двієчник. Найчастіше Шизоїдний розлад особистості у дитини проявляється у схильності до абстрактних наук та філософії.

У підлітковому віці захворювання проявляється у неформальному зовнішньому вигляді. Підлітки захоплюються різними модними течіями і відрізняються зовні і за манерою спілкування від однолітків. У дорослому віці такі люди часто не мають елементарних побутових навичок, весь вільний час проводять на самоті.

Психіатри визначають основні причини, чому з’являється ШРЛ. В основі темпераменту таких людей лежить психостетична пропорція: співвідношення гіпестезії та анестезії.

Говорячи простою мовою, Шизоїдний розлад особистості у підлітка або у дорослої людини виявляється як відсутність інтересу до навколишнього світу, і прояв зацікавленості лише в особистих захопленнях. Це може бути заняття музикою або надмірне захоплення азартними іграми - лудоманія.

Ця особливість характеру виникає залежно від варіанта шизоїдного типу. Щоб краще розуміти таких людей, варто зважати на домінантні риси особистості. Вирізняють два протилежні типи характеру людей, у яких спостерігається Шизоїдний розлад особистості.

Сенситивні шизоїди

• Люди з сенситивним типом особистості гіперчутливі та глибоко відчувають. Вони дуже переживають навіть незначну образу.
• Стенічні емоції виявляються й у професійній діяльності. Такі люди сумлінні та ґрунтовні, їм можна доручити будь-яке складне завдання і вони скрупульозно його виконуватимуть.
• Постійний самоаналіз, а просто «копання в собі» не дають людині жити повноцінним життям. У таких людей дуже мало друзів, і вони надто прив’язані до них, будь-яка сварка призводить до депресії.

Експансивні шизоїди

• Повна протилежність попереднього типу особистості. Люди, у яких Шизоїдний розлад особистості експансивного варіанту, рішучі та вольові. Їх відрізняє непохитність та незалежність від думки сторонніх.
• Часто такі люди зарозумілі та нездатні до співчуття, при цьому вони невпевнені в собі та вразливі. Здійснюють імпульсні вчинки в нападі люті, про що потім не шкодують.

Самостійна діагностика не допоможе встановити діагноз. Багато з наведених нижче проявів можуть бути у кожного з нас у тій чи іншій ситуації. Але якщо у вас чи ваших знайомих спостерігається більшість симптомів, варто подумати про візит до психотерапевта.

• Немає задоволення від звичних речей. Люди, які мають цей розлад, завжди і всім незадоволені. Вони мають дуже обмежене коло інтересів, і їх важко зацікавити чимось іншим.
• Прояв таланту в одній сфері. Так як інтереси обмежені і людина зациклена на певній ніші, саме в ній вона досягає найчастіше успіху. Багато відомих науковців та музикантів мають Шизоїдний розлад особистості.
• Емоційна скнарість. Такі люди практично не виявляють емоцій і залишаються несприйнятливими до думки оточуючих. Вони байдужі до похвали чи критики, але в собі гостро переживають усі емоції, не показуючи співрозмовнику.
• Схильність до постійної усамітнення. Люди з шизоїдним розладом мають мало друзів і дуже рідко спілкуються з ними. Емоційна прихильність до певної людини іноді може бути надмірною. При розриві відносин починається депресія.
• Часта зміна настрою. Людина з ШРЛ емоційно нестабільна і погано володіє емоціями. Вплинути на зміну настрою може будь-яка дрібниця: наприклад, двері, що голосно грюкнули від протягу.
• Дивності поведінки. Люди з шизоїдним розладом мають деякі дива, що виявляються протягом року і довше.
• Протиставлення себе суспільству. Шизоїдні особи не приймають норми суспільства і протиставляють себе йому. Часто спостерігаються прояви асоціальної поведінки – таким чином вони привертають до себе увагу.

При ШРЛ, як і при шизофренії, спостерігається замикання в собі та відхід у світ власних фантазій. Може здатися, що розлад – це початкова стадія тяжкої хвороби. Але, незважаючи на схожі назви та прояви, є чітка грань, як відрізнити розлад від психічної хвороби.

Відсутність марення та галюцинацій

Головна відмінна риса – відсутність марення та усіляких видінь. Людина з розладом може бути дивною і незрозумілою для більшості оточуючих. Але він не небезпечний, оскільки повністю усвідомлює свої дії.

Шизоїдний розлад не потребує прийому медпрепаратів. В основному захворювання лікують психотерапією, іноді лікар призначає седативні засоби для покращення сну або якщо діагностовано невроз.

Адекватність міркувань

Навіть якщо людина зі ШРЛ починає розповідати про світ своїх фантазій, вона абсолютно адекватна. Шизоїдний розлад – це особливість характеру, а чи не душевна хвороба. Людина добровільно йде в самоізоляцію і усвідомлює, що їй ніхто не потрібний. При встановленні контакту такі люди – цікаві співрозмовники, в міркуваннях яких немає маячних ідей.

Багато тих, у чиїх близьких встановили ШРЛ, запитують про Шизоїдний розлад особистості: як жити з такою людиною? Відповідь одна: створити максимальний психологічний комфорт і не намагатися змінити людину самостійно. Якщо ваш родич чи друг вирішить звернутися до фахівця, лікар обов’язково обстежить наявність інших розладів і призначить індивідуальну психотерапію.

Не варто боятися ШРЛ – це особливість характеру, а не серйозне психічне захворювання. Досвідчений фахівець може допомогти і повністю усунути всі прояви розладу, якщо вони заважають підтримувати комфортні стосунки та адаптуватися до навколишнього світу.

• Лікування тютюнопаління. Як вилікуватися від тютюнової залежності?
• Як почати нове життя? Новий рік - найкращий момент!
• Психопатія - хвороба та причини виникнення
• Патологічний гемблінг - залежність від азартних ігор
• Що таке посттравматичний розлад: діагностика та лікування ПТСР