Біполярний розлад особистості: як визначити хворобу на ранній стадії

За статистикою, біполярне розлад у дорослих зустрічається у 2.5% населення по всьому світу. Колишня назва хвороби – маніакально-депресивний психоз Це складне психологічне захворювання, що супроводжується різкою зміною станів. Як розпізнати і чи можна вилікувати біполярний розлад читайте у нашій статті.

Всі люди схильні до змін настрою. Протягом дня бувають періоди оптимізму, ми сповнені енергії та готові згорнути гори. А буває, на зміну гарному настрою приходить апатія та небажання спілкуватися. Це абсолютно природний процес! Якщо такі перепади нечасті та неяскраво виражені, турбуватися не варто.

Біполярний афективний розлад скорочено БАР, це ендогенне порушення психіки. Характеризується проявом афективних станів:

• маніакальних, коли хворий одержимий якоюсь ідеєю;
• гіпоманіакальних, коли стан близький до нормальної, але проявляється потяг до асоціальної поведінки;
• депресивних, при яких хворий зазнає занепаду сил і пригнічений;
• змішаних, коли одна фаза хвороби часто змінюється іншою.

Біполярний розлад особистості має епізоди чи фази прояву захворювання. Причини, чому відбувається зміна настрою, встановити неможливо. Для переходу зі стану ейфорії в стадію глибокої депресії хворому на БАР не потрібні потрясіння.

Інтерфаза

Між фазами спостерігаються проміжки психічного здоров’я. Людина активна, весела, міркує здорово, і немає жодних ознак хвороби. Інтерфаза або інтермісія цей стан без зниження психічних функцій навіть за тривалих попередніх фаз хвороби.

Гостра фаза

При БАР виділяються різкими неконтрольованими змінами настрою. Хвилину тому людина була веселою, але на зміну активності швидко приходить депресія. У цьому обидві фази настрій дуже яскраво виражені: від маніакальної активності до глибокого депресивного стану.

Стан неврозу знайомий багатьом. Виникає на нервовому ґрунті через гостру психологічну травму. Наприклад, багатьом гравцям знайомий стан відчаю при програші великої суми грошей. Лудоманія один із видів неврозу. Такий стан повністю оборотний, лікування займається лікар-психотерапевт.

Афективний розлад, як ми писали вище, має виражену зміну настроїв. Для встановлення хворого на облік до фахівця в анамнезі пацієнта повинні бути вказані:

1. періоди пригніченого настрою, апатії та гострої депресії;
2. хоча б один яскраво виражений період маніакальної поведінки.

Біполярний розлад це чергування активності та депресії. На відміну від неврозу, хворий відчуває різкі безпричинні зміни настрою. Люди з біполярним розладом схильні до ухвалення необдуманих рішень. Часті випадки суїциду та завдання собі тілесних ушкоджень.

Часте питання, яке ставлять лікарям: чим біполярний розлад особистості відрізняється від шизофренії? Деякі симптоми сходяться, але є кілька істотних факторів, якими фахівці визначають тип психічного розладу. Для обох особистісних руйнувань характерний особливий психотичний стан. Досвідчений психіатр визначає БАР за такими ознаками.

• Активність. Стан біполярного розладу проявляється перебуванням хворого на гранях почуттів. Надмірна радість і захоплення просто б’ють ключем, людина сповнена активності та емоції її переповнюють. При цьому агресія не проявляється навіть у період манії. Хворий може бути надмірно нав’язливим, навіть буйним, але не агресивним.
• Контактність. Усі фази біполярного розладу не впливають на бажання людини до спілкування з друзями, колегами та рідними. Боляче не замикається у собі, не демонструє бажання усамітнитися. Навпаки, хворий на БАР сам прагне спілкування.
• Неподільність особистості. Основна відмінність біполярного афективного розладу від шизофренії БАР не руйнує особистість людини. Між гострими фазами є проміжки нормального стану. Навіть сильна депресія чи період ейфорії не змінюють особисті якості хворого.

Основна ознака БАР зміна фаз депресії та манії. У здорової людини такий стан може тривати кілька хвилин і легко коригується самоконтролем. Хворий на біполярний афективний розлад не усвідомлює свій стан і не може контролювати різкі перепади настрою.

Основні симптоми біполярного розладу

• Завищена самооцінка, що межує з маніакальною зарозумілістю. Почуття своєї важливості переповнює хворого і змушує думати, що він незамінний у сфері діяльності. Такі хворі в колективі часто беруть у роботу безліч завдань, повчають інших, але не виконують нічого до кінця.
• Підвищений рівень активності, гаряча спрага діяльності за відсутності концентрації. Хворий хапається за все поспіль, любить командувати, але не доводить справу до кінця через втрату інтересу. Будь-якої миті може початися фаза депресії.
• Невисока потреба уві сні та відпочинку. Здоровій людині потрібний сон 7-8 годин на добу. Біполярний розлад характеризується високою активністю та зниженою потребою уві сні. У період активної фази хворий одержимий ідеєю, і може добу займатися будь-якою діяльністю. Від захоплення здорової людини відрізняє те, що гострий невроз і апатія можуть початися раптово.
• Поганий апетит. Хворий погано їсть, відмовляється від улюблених страв. Може в активній фазі БАР довго бути захопленим, не реагуючи на прохання поїсти чи відпочити.
• Часта зміна розмови та висока балакучість. Біполярний афективний розлад робить співрозмовника нестерпним. Людина змінює теми розмови одну за одною, не дослухавши відповіді. Швидкість промови при цьому дуже висока: не завжди можна зрозуміти, про що говорить хворий.
• Прискорене мислення. Активна фаза біполярного розладу характеризується одержимістю ідей. Людина просто фонтанує думками та нав’язливий стан усім довести свою ідею.
• Тяга до розваг та підвищеної небезпеки. Такі хворі часто стають лудоманами. Ризикуючи на ставках, людина проходить від стадії ейфорії при виграші до апатії та депресії при невдачі. Гостра фаза може стати причиною небезпечного водіння та інших ризиків, пов’язаних із заподіянням каліцтв.
• Асоціальна поведінка. Біполярний розлад особи супроводжується зловживанням алкоголем, наркотичними речовинами та необдуманими грошовими витратами. У стані ейфорії хворий може пригощати у барі всіх поспіль. Випадкові сексуальні зв’язки на фоні фази гострого енергетичного підйому часте прояв біполярки.

Вперше біполярний розлад визначили французькі дослідники Фальре та Байярже у 1854 році. З того часу вчені вивчають хворобу, але точну причину її появи поки не встановлено.

БАР захворювання з безліччю факторів. На сьогоднішній день виділено кілька причин, чому може виявитися хвороба:

• Генетичний фактор у когось у роді був біполярний розлад. Захворювання психічного спектра найчастіше передаються по материнській лінії.
• Порушення у роботі мозку. Прийом лікарських препаратів, погана екологія та порушення кровообігу можуть стати причинами афективного розладу. Порушуються обмін медіаторів та робота нейромереж розділів мозку, що призводить до появи БАР.
• Стреси та зовнішні фактори. Будь-яка психічна чи фізична травма може стати причиною захворювання. Особливо це виражено в дітей віком 12-17 років. За статистикою, у 1% підлітків спостерігається біполярний розлад. Причини появи хвороби у віці пов’язані з першими почуттями. Біполярний розлад та кохання без взаємності часті стани в період пубертату.

Не варто переживати, якщо ви виявили у себе чи близьких ознаки хвороби! Зверніться до фахівця, який проведе на біполярний розлад тест та призначить лікування.

Дослідження проводили кількома способами. Спочатку з допомогою МРТ (магнітно-резонансної томографії). А потім із використанням ПЕТ КТ (позитронно-емісійної томографії). Завдяки цьому з’ясовано, що у людей із психопатією сам мозок відрізняється від мозку звичайної людини.

Професор неврології Джеймс Феллон зіткнувся з цим порушенням не з чуток. Він запідозрив у себе психопатію, після чого просканував свій мозок за допомогою позитронно-емісійної томографії. Потім порівняв результат із результатами здорових людей. Таким чином з’ясувалося, що нижня лобова частка у психопатів має меншу активність. До речі, саме ця сфера відповідає за прийняття рішень, у чому і полягає проблема розладу.

Джошуа Бакгольц (експерт у галузі психіатрії) також провів цікаві дослідження. Для цього йому знадобилося залучити 50 ув’язнених, яким було встановлено цей діагноз. Його дослідження продемонстрували, як саме працює мозок людей із розладом. По-перше, мозок переоцінює негайну винагороду. По-друге, він ігнорує наслідки небезпечних та шкідливих дій.

Відразу слід сказати, що просто так стати психопатом неможливо. Це синдром, за який потенційно може відповідати спадкова схильність. Однак і за цим фактором дослідження донині продовжуються. Тому про них не можна говорити з упевненістю.

У людей, у яких діагностовано психопатію, сам мозок працює інакше. А тому можна сказати, що розлад має вроджений характер. Вплинути на його подальший розвиток може неблагополучне довкілля, тому що алкоголізм, ігроманія, фобії. Це може посилити стан і призвести людину до подальших правопорушень, насильства та інше.

Крім того, вона може виникнути як наслідок серйозної травми голови. За умови, що зачеплені певні ділянки мозку. Але навіть у цьому випадку постраждалий швидше набуде конкретних її рис, ніж психічний розлад.

Як і більшість порушень, психопатія має різні форми. Поділ їх на види значно спростив процес діагностики.

Виділяють такі форми психопатій:

• Циклоїдна. Часто і раптово змінюється емоційне тло, впадаючи в крайності;
• Психостенічна. Надмірна тривожність, страх відповідальності, нерішучість і схильність до самоаналізу;
• Істерична психопатія. Людина зациклена на собі і їй важливо бути в центрі уваги. Часто бреше на своє благо;
• Шизоїдна. Людина схильна до інтелектуальної діяльності, абсолютно байдужа до інших, замкнута;
• Епілептоїдна. Такі люди дуже люті та злопам’ятні. Ідею помсти комусь може тримати десятиліттями. При цьому зовсім не важливий ступінь шкоди, який йому завдала інша людина;
• Астенічна психопатія. Має полохливий і сором’язливий, слабкий характер;
• Параноїчна. Ця людина вважає себе носієм надцінних та важливих ідей. Є дуже уразливим. Намагається втілити свої ідеї, часто маячні, йдучи до кінця.

Це основні типи психопатії, які різняться у клінічній медицині. Також розрізняють різні стадії, а саме: компенсована, субкомпенсована та декомпенсована.

Розгляньмо перелік ознак психопатії, який розробив канадський судовий експерт Роберт Д.

Ознаки психопатії

• Егоцентризм;
• Поверхневий шарм;
• Порушення у підлітковому віці;
• Безвідповідальність;
• Емоційна поверховість;
• Схильність до маніпуляцій;
• Необхідність постійного психічного збудження;
• Імпульсивність;
• Проблеми з довгостроковим плануванням;
• Паталогічна брехливість;
• Немає почуття провини, ні жалю;
• Сексуальна розбещеність;
• Порушення під час випробувального терміну;
• Паразитичний спосіб життя;
• Відсутність емпатії, черствість;
• Проблемна поведінка до 12 років;
• Численні шлюби;
• Безвідповідальна батьківська позиція.

Насамперед важливо, що не варто проводити самостійну оцінку та діагностувати у себе захворювання. Жодного спільного тесту, який можна було б пройти без експерта, не існує. Тому якщо підозрюєте у когось із близьких психопатію, необхідно діагностувати її у кваліфікованого фахівця.

Так само, як і депресія, психопатія підлягає лікуванню. Тому важливо вчасно звернутися по допомогу. У крайньому випадку наслідки можуть мати незворотний характер.

Зазвичай діагностика здійснюється поетапно:

• Діалог з людиною, у якої підозрюється синдром;
• Обговорення нюансів з його родичами, близькими;
• Динамічна оцінка пацієнта (опитувальник PSL-R, тестові методики).

Все це допомагає з’ясувати, чи справді схильна людина до психопатії, чи це особливості її темпераменту, помилкового судження.

Найчастіше люди вчасно звертаються за допомогою. У цій ситуації найчастіше фахівці діагностують стадію компенсації, яка є достатньо керованою. На цьому етапі неврологи застосовують педагогічно-психотерапевтичні методи. Для цієї стадії такого підходу цілком достатньо. І вже через деякий час видно позитивну динаміку та прогрес.

Однак, коли ми говоримо про декомпенсовані форми, то лікування психопатії має бути комплексним. Часто воно шикується в індивідуальному порядку. Проводиться діагностика, оцінка спеціалістом та розробляється схема. Це вже досить важка стадія, але вона коригується. Хоча тут уже не обійтися без застосування медикаментозного лікування.

Особливості медикаментозного лікування психопатії

Перш ніж призначити ліки, проводяться ретельні дослідження. На основі лікар складає схему. При цьому враховується стан здоров’я пацієнта, щоб не нашкодити.

Як медикаменти може призначити фахівець:

• Нормотиміки;
• Антидепресанти;
• Стимулятори нервової системи;
• Заспокійливі препарати.

Нормотиміки — це група лікарських речовин, які застосовуються у клінічній психіатрії, щоб нормалізувати настрій людини.

Важливо зазначити, що іноді призначається комбінація певних лікарських речовин для якнайшвидшого одужання.

• Детокс: що це таке і навіщо він потрібен?
• Біла гарячка або алкогольний делірій: усе, що потрібно знати про стан
• Лудоманія - лікування ігрової залежності в Україні
• Лікування наркоманії в Україні. Реабілітаційний центр Випускний
• Що таке посттравматичний розлад: діагностика та лікування ПТСР