Істеричний розлад особистості: хвороба чи риса характеру?

Можна зі 100% упевненістю стверджувати: серед ваших знайомих є хоча б дві людини, у яких яскраво проявляється істеричний розлад особистості. І, найімовірніше, це жінки. Цей розлад практично не проявляється у представників сильної статі, а ось у представниць прекрасної зустрічається не так і рідко.

За статистикою, від 3% до 6% населення планети схильні до істеричної психопатії. Як правило, лікування не потрібне, адже кожен з нас може хоча б на хвилину виявити слабкість і вийти з себе.

Але якщо ви хочете для розуміння хвороби істеричне розлад особистості приклад – згадайте тих знайомих, хто займається творчістю. Знаєте фразу «Художника легко образити» – це про них. Творчі вразливі особистості практично завжди схильні до істеричного розладу.

Істеричний розлад особистості тобто називають істеричною психопатією. У широкому розумінні це навіть хвороба, а прояв психозів. Таким людям властиво кидатися з крайнощів у крайність. Часто їхня поведінка розрахована на отримання миттєвого задоволення. Саме тому часто люди з істеричним розладом – завсідники та казино. Лудоманія стає проблемою у тих, хто має нестабільну психіку.

Багато хто плутає хворобу з проявами характеру. Але істеричний розлад особистості ознаки має настільки явні, що переплутати їх із хвилинними проявами рис характеру дуже складно.

Пройдіть простий на істеричний розлад особистості тест і дізнайтеся, чи є у вас захворювання. Фахівці стверджують: якщо у вас чи у ваших знайомих спостерігається хоча б 3 пункти зі списку, можна ставити діагноз.

• Часта безпричинна зміна настрою.
• Надмірний драматизм у мовленні та поведінці, театральність у висловленні думок.
• Провокаційний зовнішній вигляд.
• Занадто експресивна жестикуляція під час спілкування.
• Патологічна (!) потреба у увазі, нав’язливе бажання бути в центрі уваги.
• Постійна драматизація минулих подій.
• Неадекватна оцінка ступеня власної значущості.

Поведінка людей, які мають такий розлад, відрізняється від загальноприйнятих норм. Такі люди одразу привертають до себе увагу – їх важко не помітити.

• Іпохондрія – дуже поширений симптом. Такі люди люблять шукати у себе хвороби і постійно їх лікувати. Постійне перебільшення власних фізичних проблем, щоб привернути увагу та викликати в оточуючих інтерес та співчуття.
• Дитячі емоції у дорослих – часте прояв розлад. Надмірна награна наївність властива всім людям з ІР.
• Провокаційна сексуальна поведінка – під нею маскується бажання бути у центрі уваги. Навіть несексуальні стосунки можуть подаватися з еротизацією.
• Невроз – підвищена тривожність, конфліктність та дратівливість. Надмірна психоемоційна вразливість – будь-яке слово може здатися образливим та призведе до істерики. Спілкуватися із такими людьми дуже складно.

Істеричний розлад особистості призводить до проблем у сім’ї та у відносинах з оточуючими. Дуже складно вести нормальне життя, потрібно обов’язково звернутися до фахівця.

Хтось скаже – це просто такий характер! Але істеричний розлад особистості бере причини з дитинства, як і більшість подібних захворювань.

Кумир сім’ї

З дитинства таку дитину, як кажуть, «кружляють» усією родиною. Найчастіше він єдиний у родині, і бабусі з дідусями, мама, тато та інші родичі поспішають виконати будь-яку примху. З дитинства дитина стає майстерним маніпулятором. Якщо не так – істеричний розлад особистості у дітей, які не знають відмови, проявляється у вигляді істерики.

Нестача уваги

Другою причиною, чому з’являється розлад, є нестача уваги з боку батьків. Дитина дорослішає і розуміє, що плач та істерики не приносять бажаного результату. Розвивається бажання привернути увагу будь-яким способом. Найчастіше такі люди домагаються публічності, тим самим доводячи всім, що вони чогось варті.

У дітей та підлітків до 16 років істеричний розлад особистості проявляється у двох стадіях.

Декомпенсація

Симптоми дуже яскраві та їх важко переплутати з іншими проявами характеру дитини:

• неприродна поведінка;
• екстравагантність у вчинках;
• постійна драматизація;
• частий пошук схвалення;
• постійне хвастощі;
• вдягання до школи надто відвертого вбрання;
• егоцентричність;
• показові помилкові спроби вчинення суїциду.

Компенсація

Якщо оточуючі приймають «правила гри» дитини, то поведінка стає адекватною на якийсь час. Але цей період недовгий. Підліткам потрібен вихід емоціям, тому прийняття їхньої поведінки стає передумовою для тяжких майбутніх конфліктів.

Істеричний розлад особистості симптоми має дуже виражені, і щодо поведінки підлітків легко визначити наявність проблеми.

Істерична

Постійний шквал емоцій, з перебільшенням та примхами. Схильність до патологічного фантазування та істеричних реакцій на будь-яку відмову або неприйняття їх думки – непритомність та стигми.

Гістрійна

Відрізняється театральністю поведінки та мови. Такі підлітки вміють справити вигідне собі враження, викликати співчуття та симпатію. Вони люблять перебувати в центрі уваги, їхня мова добре поставлена, емоційна з активною мімікою.

За статистикою, від 2% до 5% населення планети страждає від істеричної психопатії. Це відхилення від норми поведінки часто вважають особливістю характеру та не поспішають звертатися до лікаря. Але якщо вчасно не розпочати лікування, істеричний розлад особи почне руйнувати ваше життя. Основне завдання психотерапевта – навчити пацієнта вибудовувати відносини з оточуючими людьми.

Методики лікування істеричного розладу

• Психотерапія – лікар проводить на істеричний розлад тест, аналізує причини та прояви. Найчастішим супутником ІРЛ є ігроманія, як спосіб отримати нові яскраві емоції. Проводиться комплексна терапія із відновленням основних поведінкових патернів.
• Групові тренінги – наступний етап лікування, на якому люди із захворюванням набувають наново навичок взаємодії з оточуючими. У колективі розглядаються філософські та психологічні теми, що допомагає фахівцеві отримати додаткові відомості про пацієнтів. В індивідуальних сеансах отримана інформація допомагає встановити довірчі стосунки та прискорити процес одужання.
• Соціальна терапія – процес лікування завершується розумінням пацієнтом своєї ролі у суспільстві. Людина з ІРЛ навчається контролювати свою емоційну поведінку і не зациклюватись на хворобі. Створюються такі умови в сім’ї та на роботі/навчанні, за яких пацієнт повністю забуває про діагноз і живе повноцінним життям.

При діагнозі істеричний розлад особистості психотерапія проходить у формі спілкування. Пацієнт отримує необхідну увагу і при цьому відбувається корекція поведінки та самосвідомості. Це один із найпростіших і не потребує серйозного втручання розлад особистості.

• Синдром хронічної втоми - симптоми та лікування
• Що таке шизоїдний розлад особистості?
• Психопатія - хвороба та причини виникнення
• Дисоціативний розлад особистості: чому виникає хвороба?
• Що таке посттравматичний розлад: діагностика та лікування ПТСР