Психопатія – Хвороба та причини виникнення

У світі існує безліч захворювань і всі вони знижують якість нашого життя. Одні з них мають фізичний характер, і видно навколишнім неозброєним оком. А інші більш потайливі, непомітні для всіх, а часом і для самої людини. Такі бувають вродженими або набутими, через що поступово тихо розвиваються, як це робить хвороба лудоманія (ігрова залежність). Особливо це стосується порушень, пов’язаних із психічним станом людини.

Психопатія - це відомий розлад особистості, який часто сприймають неправильно, через некоректне трактування в культурі кінематографа. По суті, це порушення, яке проявляється у глибокій відсутності емпатії. Також розлад супроводжується реактивним, а також інструментальними типами агресії. Важливо зауважити, що називати його захворюванням не зовсім коректно.

Докладніше про терміни

• Емпатія - це усвідомлене співпереживання поточного емоційного стану людини. Фактично, це розуміння почуттів, стану та настрою іншої людини;
• Реактивна агресія — емоційна відповідь на загрозливу ситуацію. Припустимо, незапланована миттєва реакція на фізичне насильство;
• Інструментальна агресія - це агресивна поведінка, завдання якої отримати якісь цілі. Агресія в цьому випадку є не виразом емоцій, а лише інструментом досягнення бажаного.

Особливу увагу розладу приділяють нейробіологи. Вони пов’язують емпатію з тим, як сильно люди активують певні області мозку, коли спостерігають за іншими. В останні роки на цю тему проводилося багато досліджень, які дозволяють зробити певні висновки.

Цікаво, що переважна кількість із них була проведена на ув’язнених за кримінальними статтями. Це безпосередньо пов’язано з тим, що саме серед правопорушників виявлено найбільше психопатів — 2%.

Дослідження проводилися декількома способами. Спочатку з допомогою МРТ (магнітно-резонансної томографії). А потім із використанням ПЕТ КТ (позитронно-емісійної томографії). Завдяки цьому з’ясовано, що у людей із психопатією сам мозок відрізняється від мозку звичайної людини.

Професор неврології Джеймс Феллон зіткнувся з цим порушенням не з чуток. Він запідозрив у себе психопатію, після чого просканував свій мозок за допомогою позитронно-емісійної томографії. Потім порівняв результат із результатами здорових людей. Таким чином з’ясувалося, що нижня лобова частка у психопатів має меншу активність. До речі, саме ця сфера відповідає за прийняття рішень, у чому і полягає проблема розладу.

Джошуа Бакгольц (експерт у галузі психіатрії) також провів цікаві дослідження. Для цього йому знадобилося залучити 50 ув’язнених, яким було встановлено цей діагноз. Його дослідження продемонстрували, як саме працює мозок людей із розладом. По-перше, мозок переоцінює негайну винагороду. По-друге, він ігнорує наслідки небезпечних та шкідливих дій.

Відразу слід сказати, що просто так стати психопатом неможливо. Це синдром, за який потенційно може відповідати спадкова схильність. Однак і за цим фактором дослідження донині продовжуються. Тому про них не можна говорити з упевненістю.

У людей, у яких діагностовано психопатію, сам мозок працює інакше. А тому можна сказати, що розлад має вроджений характер. Вплинути на його подальший розвиток може неблагополучне довкілля, тому що алкоголізм, ігроманія, фобії. Це може посилити стан і призвести людину до подальших правопорушень, насильства та інше.

Крім того, вона може виникнути як наслідок серйозної травми голови. За умови, що зачеплені певні ділянки мозку. Але навіть у цьому випадку постраждалий швидше набуде конкретних її рис, ніж психічний розлад.

Як більшість порушень, психопатія має різні форми. Поділ їх на види значно спростив процес діагностики.

Виділяють такі форми психопатій:

• Циклоїдна. Часто і раптово змінюється емоційне тло, впадаючи в крайності;
• Психостенічна. Надмірна тривожність, страх відповідальності, нерішучість і схильність до самоаналізу;
• Істерична психопатія. Людина зациклена на собі і їй важливо бути в центрі уваги. Часто бреше на своє благо;
• Шизоїдна. Людина схильна до інтелектуальної діяльності, абсолютно байдужа до інших, замкнута;
• Епілептоїдна. Такі люди дуже люті та злопам’ятні. Ідею помсти комусь може тримати десятиліттями. При цьому зовсім не важливий ступінь шкоди, який йому завдала інша людина;
• Астенічна психопатія. Має полохливий і сором’язливий, слабкий характер;
• Параноїчна. Ця людина вважає себе носієм надцінних та важливих ідей. Є дуже уразливим. Намагається втілити свої ідеї, часто маячні, йдучи до кінця.

Це основні типи психопатії, які різняться у клінічній медицині. Також розрізняють різні стадії, а саме: компенсована, субкомпенсована та декомпенсована.

Давайте розглянемо перелік ознак психопатії, який розробив канадський судовий експерт Роберт Д.

Ознаки психопатії

• Егоцентризм;
• Поверхневий шарм;
• Порушення у підлітковому віці;
• Безвідповідальність;
• Емоційна поверховість;
• Схильність до маніпуляцій;
• Необхідність постійного психічного збудження;
• Імпульсивність;
• Проблеми з довгостроковим плануванням;
• Паталогічна брехливість;
• Немає почуття провини, ні жалю;
• Сексуальна розбещеність;
• Порушення під час випробувального терміну;
• Паразитичний спосіб життя;
• Відсутність емпатії, черствість;
• Проблемна поведінка до 12 років;
• Численні шлюби;
• Безвідповідальна батьківська позиція.

Насамперед важливо, що не варто проводити самостійну оцінку та діагностувати у себе захворювання. Жодного спільного тесту, який можна було б пройти без експерта, не існує. Тому якщо підозрюєте у когось із близьких психопатію, то необхідно діагностувати її у кваліфікованого фахівця.

Так само, як і депресія, психопатія підлягає лікуванню. Тому важливо вчасно звернутися по допомогу. У крайньому випадку наслідки можуть мати незворотний характер.

Зазвичай діагностика здійснюється поетапно:

• Діалог з людиною, у якої підозрюється синдром;
• Обговорення нюансів з його родичами, близькими;
• Динамічна оцінка пацієнта (опитувальник PSL-R, тестові методики).

Все це допомагає з’ясувати, чи дійсно схильна людина до психопатії, чи це особливості її темпераменту, помилкового судження.

У більшості випадків люди вчасно звертаються за допомогою. У цій ситуації найчастіше фахівці діагностують стадію компенсації, яка є достатньо керованою. На цьому етапі неврологи застосовують педагогічно-психотерапевтичні методи. Для цієї стадії такого підходу цілком достатньо. І вже через деякий час видно позитивну динаміку та прогрес.

Однак, коли ми говоримо про декомпенсовані форми, то лікування психопатії має бути комплексним. Часто воно шикується в індивідуальному порядку. Проводиться діагностика, оцінка спеціалістом та розробляється схема. Це вже досить важка стадія, але вона коригується. Хоча тут уже не обійтися без застосування медикаментозного лікування.

Особливості медикаментозного лікування психопатії

Перш ніж призначити ліки, проводяться ретельні дослідження. На основі лікар складає схему. При цьому враховується стан здоров’я пацієнта, щоб не нашкодити.

Як медикаменти може призначити фахівець:

• Нормотиміки;
• Антидепресанти;
• Стимулятори нервової системи;
• Заспокійливі препарати.

Нормотиміки — це група лікарських речовин, які застосовуються у клінічній психіатрії, щоб нормалізувати настрій людини.

Важливо зазначити, що іноді призначається комбінація певних лікарських речовин для якнайшвидшого одужання.

• Лікування тютюнопаління. Як вилікуватися від тютюнової залежності?
• Як почати нове життя? Новий рік - найкращий момент!
• Психопатія - хвороба та причини виникнення
• Патологічний гемблінг - залежність від азартних ігор
• Що таке посттравматичний розлад: діагностика та лікування ПТСР