

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зафіксувала вже понад 500 різновидів фобій. І це тільки крім психічних розладів, на які страждають сучасні люди. На жаль, цей реєстр тільки зростає і деякі страхи людей дійсно можуть здивувати. Насамперед тому, що фобія - це не така очевидна хвороба, як лудоманія. Залежність від азартних розваг - це досить вивчений стан, для якого є найрізноманітніші методи лікування.
Водночас, трипофобія - хвороба, яка часто навіть не діагностується. І далеко не тому, що її так складно виявити. А тому, що багато людей навіть не підозрюють про те, що вона у них є. Наприклад, через те, що жодного разу не доводилося стикатися з її тригером. Тому пропонуємо докладніше дізнатися, що таке трипофобія і як вона проявляється у людей.
Трипофобія - це боязнь великої кількості отворів у різних об’єктах (пінка на каві, черепашки). Вона виникає у людей різного віку і статі, але у літніх зустрічається частіше. І тут важливо розуміти, що, як і всі фобії, боязнь кластерних отворів має панічний характер. Тобто страх у людини неконтрольований і від одного виду тригера людині стає погано. Відповідно, вона намагається уникати його, щоб полегшити свій стан хоча б частково.
Якщо у людини боязнь дірок, трипофобія не завжди може діагностуватися. Насамперед тому, що має велику важливість саме ступінь вираженості симптомів. Є різниця між неприємними відчуттями та панічним станом, сильним страхом. У людей, які мають такий діагноз, навіть може розвиватися тахікардія.
Тобто якщо при запиті трипофобія фото в інтернеті лякає людину, то це ще не діагноз. Адже людям властиво боятися того, що їм не зрозуміло. Тому багатьом цікаво, що таке трипофобія, через що вона з’являється і як з нею боротися.
Перше, що потрібно розуміти, чим викликана трипофобія у людей сперечаються досі. Існують різні теорії та припущення від учених, деякі з яких прийняті на офіційному рівні. Спроби позбутися фобії формуються саме на цих відомостях. Однак усе це лише припущення, які часто йдуть прямо в еволюційну психологію. А тому пропонуємо дізнатися, які версії сьогодні вважаються найімовірнішими.
Говорячи про хворобу трипофобія, від чого вона з’являється, намагаються з’ясувати фахівці по всьому світу. За офіційною версією, це пов’язано з нашою генетичною пам’яттю. Є таке поняття, як еволюційна психологія. Саме від неї походить багато цікавих припущень про те, чому сучасні люди переживають ті чи інші стани. Наприклад, під час дощу багатьом людям хочеться спати тому, що під зливою хижаки не полюють.
Щодо трипофобії, припускають, що раніше в кластерних отворах люди бачили загрозу. У них могли ховатися змії, небезпечні комахи тощо. При цьому цікаво, що є й інші фактори ризику, які сприяють виникненню хвороби. Пропонуємо дізнатися про них більше.
За статистикою, схильними до фобії є 90% людей. У 10% населення вона проявляється в панічній формі.
У 2018 році з’явилося ще одне припущення, від чого з’являється трипофобія. Цього разу це ніяк не пов’язано з генетичною пам’яттю людини. З цієї причини, якщо версія вченої підтвердиться, то це докорінно змінює справу. Дослідженнями займалася Стелла Лоренцо, яка звернула увагу на нетиповість симптомів. Тобто у піддослідних, які допомагали в дослідженнях, зіниці при вигляді небезпеки не розширювалися, а звужувалися.
Також було встановлено, що в людей, які дивляться на кластерні отвори, дихання сповільнюється. Організм ніби замикається від неприємного зовнішнього чинника, намагаючись відгородитися від нього. Ці процеси забезпечуються роботою парасимпатичної нервової системи. Якщо сильно спростити, то замість страху перед об’єктом виникає відраза. Тому цілком імовірно, що розлад можуть виключити зі списку фобій.
Дізнавшись, що таке трипофобія, цілком логічно, що людей може цікавити симптоматика. Адже зовсім не обов’язково, що неприємне зображення в мережі Інтернет - це саме хвороба. Найчастіше, це просто неприємний стан, який не має наслідків. Крім того, паніка у здорових людей теж не виникає. Тож пропонуємо дізнатися, які явні симптоми має трипофобія.
На жаль, донині немає способу, який дозволив би людині назавжди позбутися розладу. Цей феномен у науковому колі тільки досліджується. І як видно, вчені часом приходять до протилежних думок. А тому здійснюється тільки симптоматичне лікування. Якщо встановлено діагноз трипофобія, як лікувати вирішує лікар психіатр.
Завдання фахівця спочатку полягатиме в тому, щоб зібрати повний анамнез пацієнта. Можливо, розкриються захворювання психіки, які поклали початок розвитку хвороби. Наприклад, невроз, депресія тощо. Також має значення спадкова схильність. Особливо в тих випадках, коли в роду вже є людина, яка страждає на цю фобію.
Для лікування зазвичай застосовують седативні та заспокійливі засоби. Часто фахівці виписують антидепресанти. Однак це допомагає тільки в комплексі з психотерапією.
Як говорилося вище, за статистикою до цієї хвороби схильні 90%. Однак при цьому трипофобія у людини не може виникати на рівному місці. Крім того, якщо її запустити, то вона починає прогресувати, ускладнюючи хворому життя. А тому вкрай важливо не упустити цей момент і вчасно звернутися по допомогу.
Також якщо встановлено трипофобію, через що вона могла виникнути, вирішує лікар. Припущення відбувається після того, як фахівець побачить всю клінічну картину. А тому трипофобія лікування в домашніх умовах мати не може. Якщо є труднощі, що ускладнюють життя, то потрібно звертатися до лікаря.
Важливо враховувати, що стосовно діагнозу трипофобія тест, який складається з картинок, не може бути інформативним. Це лише зображення, які знаходяться в мережі. Також не може розповісти про справжній стан пацієнта опитувальник. На жаль, багато людей цього не розуміють і самостійно ставлять собі діагнози. Водночас похід до фахівця буде куди ефективнішим і швидшим.
Тому, якщо є симптоми, які заважають жити, то краще звернутися до лікаря. Тільки комплексний підхід допоможе усунути недугу. До того ж, що швидше звернутися, то швидше зникнуть симптоми. А вже після цього людина зможе нормально жити, не реагуючи так гостро на тригер. У деяких випадках комплексне лікування допомагає максимально усунути прояв хвороби на довгий період.
Тож не варто ігнорувати недугу, а краще звернутися по кваліфіковану допомогу.